наживний

I -а́, -е́.

Якого можна нажити; придбаний, набутий, нажитий ким-небудь. Справа наживна.

II -а́, -е́.

Який застосовується як наживка. Наживна риба. || На якого прикріплюють наживку; з наживкою. Наживний гачок.